Сказ ‒ це надзвичайно небезпечне захворювання як для котів, так і для людей. Здебільшого, якщо тварина захворіла на сказ, згодом вона помре. Особливо небезпечним сказ вважається тому, що він може передаватися людям і також спричиняти летальні наслідки.
Історія розвитку захворювання
Сказ у котів ‒ це дуже давнє захворювання, яке вперше було описане в I столітті н.е. Протягом тривалого часу в різних країнах існували власні особливі способи профілактики сказу. Наприклад, у Давній Греції лікарі пропонували припікати рану розпеченим залізом. А в середньовічній Франції – вирушати у паломництво до могили святого Юбера. Зрозуміло, що всі ці засоби були зовсім неефективними.
Сказ у кішок не є настільки відомим поняттям, як в інших чотирилапих друзів ‒ собак. Вислів «скажена собака» використовується практично скрізь. Тільки це не означає, що сказ в інших тварин менш небезпечний.
Наприкінці XIX століття Луї Пастер розробив першу у світі вакцину від сказу. Він ретельно досліджував цю хворобу та виявив, що якщо ввести в організм тварини невелику дозу вірусу, то це дає змогу улюбленцю не захворіти на сказ після контакту зі збудником цієї хвороби.В XXI столітті вакцинація від сказу залишається єдиним можливим засобом захисту від цієї хвороби.
Шляхи поширення сказу
Існують різні шляхи розповсюдження сказу в котів. Найбільш поширеним варіантом є безпосередній контакт однієї тварини з іншою. Найчастіше такий контакт передбачає укус, але інколи слина хворої тварини потрапляє в рану або на слизові оболонки здорової без помітних подряпин. Ще одним варіантом є прийом їжі з однієї миски. Збудник хвороби деякий час здатний вижити у зовнішньому середовищі, тому це підвищує темп поширення хвороби.
Кішки та коти, яких заводять для того, щоб полювати на гризунів-шкідників, також можуть заразитися, з’ївши хвору особину.Як тільки передача сказу відбулась, вірус вражає нервову систему тварини. Саме ця хвороба більшою мірою є причиною основних симптомів, за якими можна визначити скаженого кота.
Симптоми й ознаки сказу в котів
Симптоми сказу в котів ‒ це дуже складна річ. У різних особин вони можуть проявлятися по-різному. Виділяють декілька етапів розвитку хвороби, які можуть відбуватися одночасно або дуже різко змінювати один одного.
Отже, ознаки сказу в кішок поділяються на декілька основних етапів:
- На першому етапі відбувається інкубаційний період. У тварини фактично немає видимих симптомів, однак збудник захворювання вже активно поширюється його нервовою системою. У деяких випадках тварина стає в’ялою та мовчазною, вона приймає менше їжі, тому уважний господар може помітити, що з його улюбленцем щось не так.
- Потім настає продромальний етап. Кіт стає дуже непередбачуваним. Його характер стає нетиповим. Якщо улюбленець був самітником, який не шукав постійної людської компанії, то тепер він стане надто приязним та лагідним. Ще одним симптомом буде бажання з’їсти речі, які не є харчовими продуктами.
- Третій етап ‒ це стадія агресії та збудження. Сказ у котів призводить до надмірної агресії. Навіть якщо ваша кішка завжди відрізнялася дуже ніжним характером, тепер вона стане роздратованою та злою. Обсяг вірусу в організмі тварини значно зростає. Ця стадія дуже небезпечна, оскільки тварина часто дряпає та кусає власного господаря. До інших симптомів третього етапу варто віднести: м’язові спазми, надмірне виділення слини, боязнь яскравого світла або різких звуків (це спричиняє додаткові напади агресії).
- Кінцева стадія називається німою. Тварину вражає параліч, що призводить до конвульсій та хаотичних рухів. Потім вона помирає.
Практично завжди сказ призводить до смерті тварини. Винятком є абортивна форма. Вона відрізняється тим, що 4 стадія так і не наступає, і кішку не вражає параліч, після чого вона може одужати. У таких рідких випадках імовірніше організм тварини вже контактував із легкою формою вірусу, тому в неї виробилися антитіла.
Основні способи профілактики
Вилікуватися від сказу практично неможливо. Як бачите, абортивна форма є єдиним шансом тварини на одужання, але вона відбувається надзвичайно рідко. Не існує лікування від цієї хвороби, але ви можете заздалегідь захистити домашнього улюбленця. Саме для цього існує вакцинація котів. Уперше її варто проводити ще в маленькому віці, коли кошеняті виповнилося 3 місяці. Вакцина від сказу котів діє рівно один рік, тому не забувайте про щорічну ревакцинацію.
Якщо говорити про тварин, які живуть на вулиці, то іноді на територіях особливого розповсюдження хвороби комунальні служби розкидають спеціальні їстівні брикети з вакциною в середині у формі капсули. Це дає змогу захистити як бездомних тварин, так і домашніх улюбленців.
Вакцинація ‒ це єдиний спосіб профілактики сказу, але до неї потрібно правильно підготуватися. За кілька тижнів до щеплення необхідно обов’язково обробити тварину проти гельмінтів та бліх (у жодному разі не використовуйте обидва засоби одночасно, обробка має відбуватися з інтервалом у 3-5 днів).
Надзвичайно небезпечним сказ робить те, що він також може вражати людей. Саме тому, якщо ви контактували зі скаженою кішкою, потрібно виконати певні дії. В іншому разі вірус буде безперешкодно розвиватися, що призведе до летального наслідку.
Щоб врятуватися від сказу, відразу вирушайте до найближчої клініки. Екстрена вакцинація – єдиний шанс на порятунок від цієї смертельної хвороби. Вірус сказу ‒ це жахлива хвороба, саме тому правильна профілактика та уважність після контакту з тваринами допоможе зберегти життя як вам, так і вашому улюбленцю.
Схожі статті
