- Грайливий і допитливий кіт
- Дружній, але незалежний кіт
- Мовчазний кіт
- Порода котів середньої статури
- Потрібен щоденний грумінг
- Негіпоалергенна порода
- Потребує простору на вулиці
- Чудовий сімейний кіт
Характер
Священна бірма — це дуже кмітлива кішка. Вона постійно слідкує за своїми господарями та намагається повторювати їхні дії. Такий контакт з людьми залишає свій відбиток на поведінці тварини. Інколи здається що особини бірманської кішки розуміють своїх господарів із півслова.
При контакті з людьми бірманці постійно слідкують за їх жестами та мовою. Саме через таку концентрацію буддистські монахи вважали цих тварин священними.
Також потрібно сказати, що у таких кішок лагідний характер. Вони не надто активні, водночас не відрізняються сильною пасивністю. Представники породи завжди готові до невеликої гри як з власним господарем, так і з гостями будинку. Варто зазначити, що гра з котами священної бірми трохи лагідніша. Ці тварини ніби розуміють власну силу, тому намагаються стримуватися. А ось кішки можуть заграватися та ненавмисне дряпати людей.
Бірманська кішка — дуже товариська порода. Вона чудово взаємодіє з іншими тваринами — не тільки котами, але й собаками. Варто зазначити, що бірманці досить ревниві. Якщо приділяти більше уваги іншим тваринам або дитині, то цей пухнастик може почати ревнувати та погано себе поводити.
Ці чотирилапі друзі також не люблять конфліктів. Як тільки хтось починає проявляти агресію та кричати, бірманці вступають у суперечку та намагаються розрядити ситуацію своїми діями або мелодійним голосом.
Також варто відзначити незалежний характер представників породи. Бірманська кішка любить проводити час на свіжому повітрі. Саме тому таку тварину варто заводити тим людям, які проживають у власних приватних будинках з територією.
Дивно, але така незалежність поєднується у цих пухнастиків із сильною нав’язливістю. Тварина постійно хоче бути поряд із господарем навіть у тих ситуаціях, коли це недоречно.
Походження
Країна походження: Бірма/Франція
Інші імена: Священна кішка Бірми
У бірманської кішки досить заплутане та складне походження. Порода названа на честь своєї батьківщини — Бірми, яка у наш час відома як М’янма. В Європі перші особини священної бірми з’явилися на початку XX століття та відразу ж завоювали чималу популярність. Вперше породу офіційною визнали у 1925 році у Франції.
Походження породи сучасних кішок відрізняється від тих тварин, що вперше були завезені в Європу. Це сталося через Другу Світову війну, у результаті якої порода майже зникла, але через схрещування з сіамськими та перськими кішками її вдалося відновити.
Наразі неможливо точно визначити, як саме сформувалася бірманська кішка, оскільки ця таємниця ховається у глибині віків. На території сучасної М’янми цих тварин часто тримали у буддійських храмах. До пухнастиків ставилися, як до священних тварин, оскільки вважалося, що вони захищають від злих духів. Зрозуміло, що ніяких надприродних сил у бірми немає, водночас зі своїми прямими обов’язками вона чудово поралася — знищувала гризунів та інших шкідників.
З часом бірманська кішка із М’янми розповсюдилася по всьому Індокитаю, але в Європу потрапила, як вже було сказано, тільки у 1919 році. Спочатку особини священної бірми були ознакою достатку, оскільки через рідкість породи, кошенята коштували неймовірних грошей. Але з часом ціни на представників цієї породи значно впали, особливо коли ці кішки потрапили у США та Великобританію.
Бірманська кішка — це порода середнього розміру та із характерною зовнішністю. Через масивне тіло здається, що особини значно більші ніж є насправді. Забарвлення шерсті сильно нагадує родичів із сусіднього сіаму. Бірманці можуть похвалитися досить довгою шовковистою шерстю з забарвленням колор-пойнт. Це означає, що шерсть набагато темніша на морді, кінцівках і хвості.
Священна бірма відрізняється пропорційною головою. Її довжина більша ніж ширина, лоб трохи випуклий. Також варто відзначити характерні вилиці, які легко помітити навіть під довгою шерстю.
Також порода має виразні очі. Вони майже круглі, а їхній колір варіюється у різних варіантах блакитного та синього. На ринку особини з темним відтінком ціняться значно більше.
Вуха бірманців трохи нахилені вперед. Вони середнього розміру, відстань між вухами може бути великою або середньою. Також представники породи відрізняються потужною м’язистою шиєю. Тіло низьке, але кремезне, характерне своєю довжиною. М’язи чудово розвинуті, а кістки тварини досить міцні. Це наслідок того, що порода з’явилася природним чином.
Кінцівки тварини також сильні та м’язисті. Хвіст бірманців досить пухнастий, тому здається більшим ніж є насправді, його довжина середнього розміру.
Якщо детальніше говорити про забарвлення, то для священної бірми характерні різноманітні варіації колор-пойнту. Колір основної шерсті на тілі тварини допускається білого та кремового відтінків, а ось плями на кінцівках, морді та хвості можуть бути різними: сіро-блакитними, рудими, кремовими та навіть ліловими. Для чистокровних особин характерна пігментація допускається тільки на морді.
Народжуються бірманці повністю білими. Тільки з часом такі відмітини починають проявлятися у зовнішньому вигляді. Основний колір шерсті також може змінюватися як омбре.
Бірманська кішка родом із спекотних тропіків, тому українська погода не завжди до вподоби цим чотирилапим друзям. Ці тварини дуже сильно люблять тепло, тому
взимку часто сплять під ковдрою або на батареї. Це схоже на інших котів, але помітно, що бірманцям некомфортно на протягах або під час осадів надворі. Останніх вони сильно бояться, тому при будь-якому невеликому дощу відразу повертаються додому.
Ця теплолюбна кішка не потребує особливого догляду за шерстю. Це досить дивно, зважаючи на її довжину. Вичісувати шерсть потрібно раз на два тижні через те, що у тварини відсутнє підшерстя. Тому знаходити котячу шерсть у своїй домівці ви будете значно рідше. Щоденно вичісувати хутро потрібно тільки під час линяння двічі на рік.
Якщо доводиться купати бірманських кішок, то тут потрібно запастися терпінням, оскільки воду ці створіння зовсім не люблять. У більшості випадків варто обійтися без таких процедур, оскільки це тільки сприятиме зайвому стресу.
Якщо ви проживаєте у квартирах на верхніх поверхах, то потрібно додатково подбати про безпеку бірманців. Річ у тім, що ці коти відрізняються недосконалим вестибулярним апаратом, через що погано стрибають. Тому, якщо випускаєте тварину на балкон, передчасно встановіть спеціальні захисні сітки.
Збалансований раціон — це ключ до здорового стану цих пухнастиків. Варто зазначити, що бірманська кішка відрізняється інтелігентністю у тому, що стосується прийому їжі. Попри об’єм запропонованої порції, тварина з’їсть стільки, скільки їй потрібно.
Бірманські коти справжні гурмани. Неякісний корм вони їсти не стануть, саме тому для них потрібно підібрати щось унікальне. Можна звісно взагалі запропонувати тварині натуральне харчування, але у такому випадку потрібно ретельно вимірювати порції та використовувані інгредієнти. Набагато легше підібрати оптимальний корм з великою кількістю натурального м’яса.
Варто вибирати харчування з куркою, індичкою чи яловичиною. Також бірманці не проти поласувати рибкою. А ось жирні види м’яса ці коти не полюбляють, та й для організму чотирилапого друга вони не корисні.
Ні в якому разі не потрібно годувати священну бірму зі столу. Людська їжа не призначена для цих тварин. Особливу увагу потрібно приділити копченим та гострим стравам. Такі продукти не мають потрапляти в організм кішки.
Найкращим рішенням стане купівля преміум або супер-преміум корма, який складається не тільки з натурального м’яса та субпродуктів, але й може похвалитися наявністю у складі різноманітних корисних мікроелементів.
У дитячому віці також важливо давати кисломолочні продукти, які сприяють правильному розвитку організму. Їх можна давати й дорослим котам, однак порції цієї їжі потрібно зменшити.
Кошенят потрібно годувати частіше ніж дорослих котів. Протягом дня маленьких пухнастиків треба годувати 4-5 разів. Дорослі коти харчуються 3-4 рази.
Оскільки бірманські кішки були виведені шляхом природної селекції, міцне здоров’я для представників породи — це звична справа. У цих пухнастиків немає особливих генетичних проблем, а патології в організмі виникають в індивідуальному порядку. Коли ви тільки завели такого улюбленця для початку потрібно відвідати ветеринара, щоб провести перший огляд та вакцинацію. При відсутності проблем надалі найкращим рішенням стануть регулярні огляди раз на рік.
Тривалість життя священної бірми складає у середньому 12-14 років. Але бувають і винятки, які здатні прожити більше 35 років, як кішка Леді Каталіна з Великобританії, яка дожила до 35.
Заводчики люблять займатися в’язкою бірманців, бо ця порода не так сильно розповсюджена. До того ж кількість кошенят в одному виводку може складати до 10 особин. Така плодючість є результатом міцного здоров’я породи.
Поширеним захворюванням для бірманців є різноманітні патології серця, як гіпертрофічна кардіоміопатія. До симптоматики цієї хвороби входить задишка після активних ігор та в’ялість тварини. Хвороба не є надто серйозною, якщо не запускати ситуацію.
Бірманські кішки не дуже хороші скелелази, тому купляти високі лабіринти для представників цієї породи не потрібно. Лежанки та різноманітні будиночки краще ставити ближче до підлоги.
Щоб кішка не точила кігті об цінні предмети, варто подбати про наявність спеціальної дряпки. Також можна купити килимок із циновки, об який пухнастики також полюбляють точити кігті.
Якщо ви хочете отримати здорове кошеня, то до пошуку майбутнього улюбленця потрібно віднестися з усією відповідальністю. Безумовно, купівля тварини з рук або в якомусь магазині обійдеться значно дешеве, але ви точно не знатимете наскільки генетично чистим буде кошеня. Саме тому шукати для себе пухнастого друга потрібно у сертифікованих розплідниках. У таких закладах продаються лише тварини з
перевіреним родоводом, тому наявність якихось відхилень чи патологій нехарактерних для бірманців зведено до мінімуму.
Також у розплідниках займаються соціалізацією тварин із найніжнішого віку, тому ви отримаєте у свої руки справжнього аристократа, який точно знатиме, як поводитися у новому середовищі. Фактично при перших кроках кошеняти у вашому домі, він вже буде навчений ходити у лоток та користуватися дряпкою. Також у розплідниках турбуються про здоров’я тварин. Тому бірманці будуть одразу вакциновані та оброблені проти гельмінтів.
Якщо ж ви плануєте купити бірманську кішку в іншому місці, то потрібно ретельно оглянути тварину. Варто перевірити активність кошеня. У такому віці пухнастики дуже грайливі та активні, навіть відразу після сну вони зацікавляться новою людиною та почнуть з нею гратися. Також зверніть увагу на зовнішній вигляд тварини. Очі мають бути ясними, шерсть — м’якою та блискучою, а вуха — чистими.
Також спитайте про наявність вакцинації, ветеринарного паспорту та раціон, яким кошеня харчувалося до цього. Якщо ви помітили якісь виділення з очей або носа, то таке кошеня краще не купувати.
Бірманські кішки — це чудові компаньйони. Вони дуже соціалізовані та відрізняються лагідним характером. Представників цієї породи варто заводити у тому випадку, якщо ви плануєте багато часу проводити з твариною. Для зайнятих людей бірманці не підходять, оскільки погано почувають себе на самоті. Від такого стресу кішка з часом може перейти до деструктивної поведінки.