Ваш улюбленець - наше натхнення.

Сибірська лісова кішка

Сибірська лісова — це велика кішка з м'язистим тілом і видовженим торсом. Хутро довге і густе, голова має видозмінену клиноподібну форму із заокругленими контурами та дуже виразними очима. Усім своїм виглядом вона випромінює силу та міць. Довші волосинки трирівневого хутра мають блідий відтінок біля шкіри та темніють до кінчиків. Завдяки цьому під час руху хутро переливається. Найпоширенішим забарвленням є коричневий таббі, проте сибірська лісова кішка може мати будь-яке забарвлення і малюнки на хутрі або навіть комбінацію кольорів. Зустрічаються також однотонні лілові або шоколадні представники породи.

Важливо знати
  • Грайливий і допитливий кіт
  • Соціальний та залежний кіт
  • Не дуже галасливий кіт
  • Більша масивна порода котів
  • Потрібен щоденний грумінг
  • Гіпоалергенна порода
  • Потребує простору на вулиці
  • Може знадобитися ознайомлення перед проживанням з дітьми

Характер

Сибірська лісова кішка буде ніжною домашньою твариною, якій подобається увага, отже ці коти — чудові компаньйони. Ця порода дуже вірна, товариська і надійна. Сибірські лісові кішки надзвичайно розумні і з легкістю долають перепони на шляху до бажаного. Вони також люблять гратись у воді, наприклад у тазі або в умивальнику, де вода капає з крана. Їм подобається лазити і гратись у полювання. Від них часто можна почути муркотіння, а ще писк та скрекіт. У більшості сибірських лісових кішок, коли вони почуваються щасливими, хвіст «вібрує».

Походження

Країна походження: Росія

Інші імена: Сибірська кішка

Сибірська лісова вважається національною кішкою Росії. Ця порода природного походження існувала в Росії сотні років. Перші записи про сибірських кішок датуються 1000 роком, і є думка, що ця порода — пращур більшості сучасних довгошерстих порід. Численні покоління цих кішок жили в холодному кліматі Росії, тому порода отримала міцну статуру та густе трирівневе хутро, яке відштовхує воду. Наприкінці 1800-х років декількох сибірських лісових кішок завезли до Великої Британії, але тоді більш популярними були пухнасті перси. Наразі у Великій Британії відроджується інтерес до цієї породи.

Деякі сибірські лісові кішки мають схильність до такого захворювання серця, як гіпертрофічна кардіоміопатія.

Будь-яка кішка має власні унікальні уподобання щодо їжі, у кожної є певні улюблені продукти й ті, що їй не подобаються. Коти — м'ясоїдні, і кожному з них потрібно отримувати з їжі набір із 41 визначеної поживної речовини. Співвідношення цих поживних речовин відрізняється залежно від віку, способу життя й загального стану здоров'я. Тому не дивно, що енергійному кошеняті потрібен інший баланс речовин у раціоні, ніж менш активному дорослому коту. Слід також пам'ятати: щоб підтримувати ідеальну фізичну форму кішки, їй необхідно давати належну кількість їжі, визначену згідно з рекомендаціями щодо годування. Також слід враховувати особисті смаки тварини щодо складу сухого чи вологого корму.

Хоча довга шерсть сибірської лісової кішки не сплітається легко, все ж їй потрібен регулярний грумінг, щоб підтримувати гарний стан шерсті. У зимові місяці довга шерсть стає ще більш товстою.

Хоча ця порода не є широко визнаною як одна з найкращих порід для дітей, усі кішки є різними, і за умови належного освоєння вона зможе жити з дітьми.