Маленький і пустотливий, з мавпячим виразом обличчя, аффенпінчер – це жвава той порода з короткою мордочкою, круглими темними блискучими очима та грубою шерстю. Незважаючи на невеликі розміри, ця компактна маленька собака має впевненість у собі та веде себе з комічною серйозністю.
Собака аффен — жвавий і впевнений у собі, іноді вольовий і безстрашний, хоча дуже ласкавий до своїх господарів. Вони, як правило, з обережністю ставляться до незнайомців, тому цуценятам необхідна соціалізація.
Країна походження: Німеччина
Пустотлива, комічна порода собак аффенпінчер — одна з найдавніших порід, яка з'явилася ще у XVII столітті. У Німеччині, де виникла ця порода, слово «аффен» означає глузувати, а «пінчер» — тер'єр. Аффен є родоначальником двох інших порід — бельгійського та брюссельського грифонів, морда яких нагадує морду мавпи. Хоча аффени відважні, як і всі тер'єри, вони занадто малі, щоб їх можна було б назвати робочими собаками, переважно вони виконують роль собак-компаньйонів.
Аффенпінчер — це, як правило, здорова порода собак. Однак, як і багато інших дрібних порід, вони можуть страждати на захворювання колінних чашечок, які можуть тимчасово зісковзнути з місця (вивих наколінника), мати проблеми зі стегнами та трахеєю.
Незважаючи на свій маленький розмір, аффенпінчер - активний собака, якому потрібна достатня кількість фізичних вправ (20–40 хвилин на день). Він обожнює ігри, які тренуватимуть як його розум, так і тіло, але вони не повинні бути занадто жвавими.
Мініатюрні собаки мають швидкий метаболізм, а це означає, що вони дуже швидко спалюють енергію. При цьому через свої маленькі шлунки вони повинні їсти небагато, але часто. Для малих порід спеціально розробляється харчування з належними рівнями ключових поживних речовин і шматочками меншого розміру, які підходять для їхнього невеликого рота. Це також сприяє жуванню і покращує травлення.
Жорстка, груба шерсть місцями є кудлатою і природно виглядає дещо розтріпаною, тому грумінг не вимагається: достатньо буде розчісування раз на тиждень.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
