Італійський лягавий собака — це великий, міцний, мускулистий, активний собака з тонкою короткою шерстю. Представники цієї породи мають виразну форму голови, довгі вуха й добре розвинені щелепи. Вони можуть бути помаранчево-білого, помаранчево-чалого, каштанового та білого з каштановим кольорів. Дорослі пси сягають 58–67 см, а суки в ідеалі повинні мати зріст 55–62 см. Вага коливається в межах 25–40 кг, пропорційно зросту собаки.
Це розумні, вірні та люблячі собаки, які здатні добре ладнати як з дітьми, так і з іншими собаками. Вони ідеально підходять для активного життя в селі і з радістю будуть водночас сімейними і робочими собаками. Хоча вони прагнуть вчитися і догоджати, слід пам'ятати, що це чутливий собака, і дресирування повинно бути стриманим. Це не найкраща порода для початківця/для тих, хто вперше заводить собаку.
Цей собака є древньою породою і зображався в картинах та працях IV–V століть до н. е. Вважається, що це сталося через схрещування собаки типу мастифа з єгипетським гончаком. У 1700-х роках італійські мисливці вивели породу італійський лягавий собака для полювання, відстеження та націлення на дичину. До того як зброю почали використовувати під час полювання, цих собак використовували для загнання дичини в сітки мисливців. Перших з цих собак завезли до Великобританії наприкінці 1980-х років, і сьогодні їх все ще мало.
Як і багато інших порід, італійський лягавий собака може страждати на різні спадкові захворювання очей, а також дисплазію кульшового суглоба та ліктя (суглобові захворювання можуть бути болючими та призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.
Італійський лягавий собака в душі сільський собака, який полюбляє довгі прогулянки та біг. Вони обожнюють плавати та витягувати речі з води, і якщо їм не давати достатньо повсякденного навантаження, вони можуть ставати буйними! Для дорослих рекомендується повсякденне навантаження понад 2 годин.
У порівнянні з собаками менших порід собаки великих порід не тільки мають підвищений апетит, але й потребують збалансованого раціону з різних поживних речовин, що містить мінерали і вітаміни. Італійський лягавий собака має схильність до здуття і проблем зі шлунком; якщо годувати його частіше, але меншими порціями, це допоможе мінімізувати цей ризик.
Шерсть італійського лягавого собаки пряма й коротка, тому не потребує значного догляду. Відмерлі і відпалі волосини можна забирати, використовуючи рукавицю для грумінгу десь раз на тиждень.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
