Ваш улюбленець - наше натхнення.

Чау-чау (довгошерстий)

Чау-чау — це велика, компактна, схожа на ведмедя собака з густою, рясною верхньою шерстю, вовняним підшерстям і хвостом, закрученим на спині. Ця порода набуває все більшої популярності, і своєю вражаючою зовнішністю вони обов’язково справлять незабутнє враження на кожного, хто на них погляне.

Важливо знати
  • Собака підходить досвідченим власникам
  • Необхідна додаткова підготовка
  • Любить активні прогулянки
  • Любить гуляти одну годину на день
  • Великий собака
  • Деяка слинотеча
  • Потребує розчісування щодня
  • Не гіпоалергенна порода
  • Тиха собака
  • Сторожовий пес. Гавкає, попереджає, і захищає фізично
  • Для проживання з іншими домашніми тваринами може знадобитися навчання
  • Для проживання з дітьми може знадобитися навчання

Характер

Чау — це замкнутий, незалежний собака, який може бути впертим. Представники породи можуть дуже прив'язатись до однієї людини і здатні стати жорстокими, якщо відчують, що їм — або їхньому власникові — загрожує небезпека. Вони хоч і схожі на чарівного плюшевого ведмедика, але за характером зовсім інші. За останні роки заводчики покращили їхній характер, і вважається, що злими чау можуть стати через відсутність належної підготовки та соціалізації в молодому віці. Якщо їх познайомити з дітьми, котами та іншими домашніми тваринами в молодому віці, проблемам можна запобігти.

Походження

Походження породи собак чау-чау трохи загадкове, але вони, ймовірно, походять з Монголії та Маньчжурії, де їхнє м'ясо колись вважалось делікатесом, а хутро використовували, аби зробити одяг, і лише з часом ця порода з'явилася в Китаї. Кілька століть назад вони охороняли храми від злих духів. Місцеві аристократи використовували чау-чау як мисливського собаку, охоронця від зловмисників, тягачів саней та візків та як сторожових собак. Існує думка, що шпіци походять від чау-чау.

Найпоширенішими проблемами зі здоров'ям у чау є дисплазія ліктя та проблеми повік. Як і багато інших порід, вони можуть страждати на дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати стегна.

Чау-чау не потрібно багато фізичних вправ — приблизно година щодня. Але їм подобається бути на свіжому повітрі, і вони обожнюють займатися власними справами на задньому дворі. У теплу та спекотну погоду їм треба знаходитися в тіні та прохолоді. Занадто велика кількість фізичних вправ у надто молодому віці може призвести до проблем з кістками та суглобами в подальшому, тому за обсягом фізичних вправ потрібно ретельно стежити.

Дієта вашого собаки повинна мати правильний баланс з усіх головних груп поживних речовин і включати постійне забезпечення прісною водою. Важливо регулярно оцінювати стан тіла, щоб перевірити, чи залишається ваш собака в ідеальній формі, а також не забувати годувати його принаймні двічі на день та згідно з рекомендаціями щодо призначеної для нього їжі.

Шерсть чау-чау густа і пряма. У жорсткошерстого підвиду текстура шерсті груба, вертикально стояча, не надто довга, а підшерстя м'яке й опушене. Навколо шиї і на задній частині стегон шерсть більш товста. Жорстка шерсть потребує щоденного грумінгу. Пряма шерсть більш коротка і потребує грумінгу два-три рази на тиждень.

Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.