Це мініатюрний собака з видовженою спиною і на коротких лапах. Мініатюрна гладкошерста такса — це малий, але мускулистий і міцний собака, з широкими грудьми і добре розвиненими передніми лапами. У нього коротка, щільна, гладка шерсть, яка буває різних кольорів.
Цей собака може бути дуже незалежним і потребує м'якої, послідовної, терплячої підготовки. Рання соціалізація потрібна для того, щоб адаптувати мініатюрну гладкошерсту таксу до дітей, незнайомців та інших тварин. Ця порода прив'язується до своєї родини і, як правило, до одного члена сім'ї, але з незнайомцями вони можуть бути відстороненими.
Німці розводили такс ще в XV столітті. Однак зображення собак, схожих на такс, зустрічаються у давньоєгипетському та мексиканському мистецтві. Останки подібної собаки були знайдені з залишками корабля в Італії, що датується I століттям нашої ери. Німецький стандарт породи був встановлений в 1879 році, а клуб породи створений в 1888 році. Такси прибули до Великобританії разом із принцом Альбертом і були популярними у Великобританії та Америці протягом XIX століття. Мініатюрні такси використовувались замість тхорів, щоб вигнати кролів з нори.
Найпоширеніша проблема зі здоров'ям у мініатюрних гладкошерстих такс пов'язана з їхньою формою тіла, що робить їх схильними до проблем з хребтом. Серцеві захворювання також відносно часто зустрічаються у цієї породи. Як багато інших порід, вони мають схильність до різних спадкових захворювань очей, тому собак, яких обрали для схрещування, слід часто обстежувати.
Цій собаці потрібно мінімум півгодини щоденних вправ. Перш ніж випустити його на свободу, переконайтеся, що він добре реагує на кликання, оскільки мисливські інстинкти можуть змусити його втекти в пошуках запаху або здобичі. Майте на увазі, що мініатюрні довгошерсті такси були виведені для того, щоб «пірнати під землю». Вони здатні копати під багатьма видами огорож, тож перевірте, чи підходить для цього ваш двір.
Мініатюрні собаки мають швидкий метаболізм, а це означає, що вони дуже швидко спалюють енергію. При цьому через свої маленькі шлунки вони повинні їсти небагато, але часто. Для малих порід спеціально розробляється харчування з належними рівнями ключових поживних речовин і шматочками меншого розміру, які підходять для їхнього невеликого рота. Це також сприяє жуванню і покращує травлення.
Мініатюрна гладкошерста такса не вимагає особливого догляду; цим собакам слід робити грумінг раз на тиждень, прибираючи відмерлу шерсть з допомогою гумової рукавиці.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
