Напевно, одна з найбільш впізнаваних і улюблених собак, цей ретривер, відомий своєю блискучою золотистою шерстю середньої довжини, має доброзичливий вигляд, він ідеально симетричний, рухається прекрасно, плавно, довгими потужними кроками.
Золотистий ретривер — ніжний собака зі спокійним характером, який зазвичай добре пристосовується до сімейного життя. Представники породи люблять брати участь у всіх заходах, чи то у приміщенні, чи то на відкритому повітрі. Вони, перш за все, ретривери і намагатимуться притягти, потягнути або перенести все, що вміститься до рота. Вони також люблять воду, і слід подбати про їхню безпеку близько води. Золотисті ретривери досить неспокійні, і під час дресирування слід бути дуже обережним, і пам'ятати про їхню чутливість.
Серу Дадлі Марджорібанкс (лорду Твідмут) сподобався жовтий колір ретривера. Він придбав собаку за прізвиськом Нус з англійського Брайтона в 1865 році та схрестив його з сукою-ретривером породи твід-вотер-спанієль коричневого забарвлення. Через 20 років був виведений золотистий ретривер шляхом подальшого розведення та залучення лабрадорів-ретриверів, червоних сетерів і, можливо, одного чи двох бладгаундів, щоб зробити більш гострим нюх і більш міцними кістки. У 1908 році порода була зареєстрована та показувалась як Golden Flatcoats до 1913 року, коли назву було змінено на золотистого або жовтого ретривера. А в 1920 році вони отримали назву, яку мають і донині.
Як і багато інших порід, золотистий ретривер може страждати на різні спадкові захворювання очей, а також дисплазію кульшового суглоба та ліктя (суглобові захворювання можуть завдавати сильного болю та призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.
Дорослим золотистим ретриверам потрібна розумна кількість повсякденного навантаження, щоб підтримувати їх у гарній формі. Переконайтесь, що цуценята не дуже напружуються, бо можуть виникнути проблеми з кістками/суглобами. Для дорослого собаки буде достатньо кілька годин повсякденного навантаження, хоча він з радістю виконає більше, якщо буде можливість.
У порівнянні з собаками менших порід собаки великих порід не тільки мають підвищений апетит, але й потребують збалансованого раціону з різних поживних речовин, що містить мінерали і вітаміни. Золотистий ретривер має схильність до здуття і проблем зі шлунком; якщо годувати його частіше, але меншими порціями, це допоможе мінімізувати цей ризик.
Через густоту своєї шерсті золотисті ретривери потребують регулярного грумінгу. Підшерстя завдяки своїм водостійким властивостям є надзвичайно товстим, тому не слід дозволяти йому заплутуватись, адже це завдавало б зайвих страждань тварині. Хоча така довга шерсть збирає на себе бруд і всмоктує воду, її легко чистити, коли шерсть висохне.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
