Ховаварт — це великий, могутній собака з довгою шерстю або середньої довжини, який більш довгий, ніж високий. Пси мають виражені «чоловічі» риси, а суки — «жіночі». Дорослі пси мають зріст 63–70 см і важать 30–40 кг, а суки мають зріст 58–65 см і важать 25–35 кг. Стійка до змін погоди шерсть буває чорного, світлого або чорно-золотистого кольорів.
Ховаварт — це впевнений, сміливий, різнобічний та відданий собака-компаньйон. Він прагне охороняти і захищати свій дім та сім'ю, тому рання соціалізація є важливою, але він, як правило, толерантний і врівноважений.
Ця німецька порода була виведена для охорони худоби, ферм і навіть замків у середні віки. На жаль, порода ховаварт вимерла, але була відтворена зоологом, доктором Куртом Кенігом після Першої світової війни. Він відбирав собак, схожих на ховаварта, у районах Гарц і Шварцвальд, де вперше була знайдена порода, і схрещував їх з німецькою вівчаркою, угорським кувасом, ньюфаундлендом, леонбергером та іншими подібними породами, поки ця порода не стала виглядати так, як на стародавніх малюнках.
Як і багато інших порід, ховаварт може страждати на дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати стегна. Недостатня активність щитоподібної залози (гіпотиреоз) часто зустрічається у породи.
Великий, енергійний ховаварт потребує двох годин і більше вправ щодня. Він любить довгі прогулянки та відстеження, а також може досягти успіхів в обідієнсі та робочих випробуваннях.
У порівнянні з собаками менших порід собаки великих порід не тільки мають підвищений апетит, але й потребують збалансованого раціону з різних поживних речовин, що містить мінерали і вітаміни.
Підшерстя рідке, а верхня шерсть середньої довжини і товста. Шерсть товстіша на грудях, животі, задній стороні лап і на хвості. Щоб шерсть не заплутувалась, потрібно робити грумінг два-три рази на тиждень.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
