Порода ірландський вовкодав найбільша з усіх: мінімальний зріст дорослого пса становить 79 см, а суки — 71 см. Середній зріст породи становить 81–86 см; дорослі пси важать мінімум 54,5 кг, а дорослі суки — 40,9 кг. Цей величезний собака водночас витончений і спортивний. Шорстка шерсть середньої довжини буває сірого, тигрового, рудого, чорного, білого, палевого, пшеничного та сталево-сірого кольорів.
Ірландський вовкодав — доброзичливий і добрий, це ніжний гігант собачого світу. Проте цуценята та молоді собаки енергійні та буйні, тому можуть бути не ідеальним вибором для сім'ї з маленькими дітьми. Він чудово ладнає з іншими собаками, але деяких може налякати своїм розміром. Дуже величезний розмір цього собаки робить його непридатним для багатьох сімей, але для тих, хто здатний задовольнити його потреби, він стане відданим компаньйоном.
Ірландський вовкодав — стародавня порода. Записи свідчать, що великі вовкодави жили в Ірландії понад 2000 років тому. Ірландський вовкодав — собака королів та дворян. Порода має довгу, захоплюючу історію: як бойовий собака (скидав воїнів з коней та колісниць) та мисливець на вовків. Останній вовк був убитий в Ірландії в 1786 році, і популярність породи почала знижуватися. Великий голод у 1840-х роках тільки погіршив ситуацію, але ентузіасти все ж таки відродили породу.
При меншій тривалості життя, ніж у більшості порід, найсерйознішими проблемами зі здоров'ям, до яких схильний ірландський вовкодав, є тип раку кісток, при якому захворювання особливо швидко розвиваються, та серцеві захворювання. Відомі спадкові хвороби включають захворювання печінки та очей, але завдяки регулярним обстеженням та ретельним програмам розведення ці захворювання зустрічаються відносно рідко.
Він хоч і величезний, але активний, на диво швидкий і спритний собака. Дорослому, здоровому ірландському вовкодаву потрібні щонайменше дві години повсякденного навантаження. Слід бути обережним і не давати багато повсякденного навантаження молодим собакам, щоб уникнути проблем з кістками.
Собаки гігантських порід не тільки мають гігантський апетит, але й потребують збалансованого раціону, що включає різноманітні мінерали й вітаміни, аби задовольняти потреби суглобів і хрящів. Ірландські вовкодави мають схильність до здуття і проблем зі шлунком; старайтесь годувати їх частіше, але меншими порціями, щоб мінімізувати цей ризик.
Груба, жорстка шерсть породи ірландський вовкодав не потребує значного догляду — достатньо розчісування щіткою декілька разів на тиждень.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
