Ньюфаундленда можна описати як ніжного велетня. Їхні кістки товсті й важкі, так само як і шерсть. Цуценя цієї породи схожий на гарненького плюшевого ведмедика, але цей етап не триває довго, оскільки собаки ростуть дуже швидко. Вони можуть бути чорного, коричневого або білого та чорного кольорів (ландсир). Середній зріст дорослих псів становить 71 см, вага — 64–69 кг; дорослі суки мають зріст 66 см та важать 50–54,5 кг.
Ньюфаундленди — слухняні, ніжні і прекрасні сімейні собаки, які чудово ладнають як з людьми, так і з іншими тваринами. Вони мають інстинкт рятувальника, що може спричинити незручності, адже вони будуть постійно намагатися витягнути вас з води! Це товариські собаки, сповнені енергії і, як кажуть, одні з найбільш дружелюбних.
Майже очевидно, що ньюфаундленд (або «ньюфі») спочатку не жив на острові Ньюфаундленд. Однак протягом XV століття на острові мешкали корінні жителі та їхні собаки вовчого типу. Ці собаки полювали, приносили вбиту дичину та допомагали її носити. Коли європейські поселенці почали населяти острів, вони утримували лише найбільш слухняних собак, які ще й приносили користь. Собак, що залишилися, схрещували з іншими, яких привезли на острів торговці, а отримане потомство було кинуто напризволяще. З роками почав з'являтися собака, схожий на сучасну собаку ньюфаундленд. У першій половині XVIII століття чутки про цих надзвичайних собак, які могли перевозити великі вантажі та допомагали рибалкам, дійшли до Європи, і цю породу почали розводити з усією ретельністю.
Як і багато інших порід, ньюфаундленди також можуть страждати на дисплазію кульшового суглоба та ліктя (суглобові захворювання можуть завдавати сильного болю та призвести до проблем з рухливістю). Вони також схильні до захворювань сечового міхура та серцевих захворювань.
Потрібно контролювати повсякденне навантаження під час росту цуценят-ньюфаундлендів, щоб не завдати шкоди кістки та суглоби. Вони люблять воду, плавання — одна з улюблених форм тренування. Здоровому собаці потрібне повсякденне навантаження на годину, і він із задоволенням тренуватиметься довше.
Собаки гігантських порід не тільки мають гігантський апетит, але й потребують збалансованого раціону, що включає різноманітні мінерали й вітаміни, аби задовольняти потреби суглобів і хрящів. Ньюфаундленд має схильність до здуття і проблем зі шлунком; старайтесь годувати його частіше, але меншими порціями, щоб мінімізувати цей ризик.
Подвійна шерсть щільна, масляниста і водостійка та потребує багато уваги у вигляді грумінгу. Собак породи ньюфаундленд необхідно розчісувати щіткою щодня, особливу увагу приділяючи пачосам на лапах, які можуть заплутуватися.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
