Норвіч-тер'єр — один із найменших тер'єрів. Вони мають жорстку, схожу на дріт, стійку до змін погоди шерсть, а також «лисячу» морду із специфічними прямими вухами.
Норвіч-тер'єри — це жваві, доброзичливі собачки, які часом можуть ставати дещо впертими. Вони можуть добре ладнати з дітьми старшого віку. І багато активних людей похилого віку, схоже, віддають перевагу саме цій породі. Їх слід соціалізувати з раннього дитинства, особливо з котами, оскільки вони будуть ганятися за ними за будь-якої можливості.
Країна або континент походження: Англія
Породі норвіч-тер'єр вже понад 100 років. Предками цього маленького собаки, можливо, були бордер-тер'єр, а також керн-тер'єр та рудий тер'єр з Ірландії. Наприкінці 1800-х вони були настільки популярні серед студентів Кембриджського університету, що стали їхнім талісманом. Деякі з цих собак мали прямі загострені вуха, а інші — опущені вуха, посаджені близько до голови. У 1965 році тер'єра з опущеними вухами перейменували на норфолк-тер'єра.
Норвіч-тер'єр — як правило, здорова, міцна порода з невеликою кількістю проблем зі здоров'ям.
Норвіч-тер'єру, який полюбляє бути на вулиці, потрібно близько години повсякденного навантаження. Йому більш за все подобається копати годинами, тому спеціальна копальна яма в саду стане в пригоді і врятує ваш сад!
Маленькі собаки мають швидкий метаболізм, а це означає, що вони дуже швидко спалюють енергію. При цьому через свої маленькі шлунки вони повинні їсти небагато, але часто. Для малих порід спеціально розробляється харчування з належними рівнями ключових поживних речовин і шматочками меншого розміру, які підходять для їхнього невеликого рота. Це також сприяє жуванню і покращує травлення.
Грубу, жорстку шерсть досить легко підтримувати в належному стані, добре розчісуючи її щіткою один-два рази на тиждень. Шерсть також потрібно вищипувати вручну двічі на рік. Поради щодо цього вам зможе надати професійний грумер або заводчик.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
