Новошотландський ретривер — це активний собака середнього розміру, із особливими пачосами на хвості й перетинчастими лапами.
Новошотландський ретривер любить проводити час на відкритому повітрі і ідеально підходить для активної сім'ї, яка живе за містом. Він любить виконувати вправи і може досягти успіху в кінологічних видах спорту, наприклад, флайболі, аджиліті тощо. Він грайливий і енергійний.
Країна або континент походження: Канада
Новошотландський ретривер (або «толлер») був виведений на початку XX століття для того, щоб винюхувати, заманювати та приносити мисливцеві водоплавних птиць. Існує думка, що вони — результат кількох схрещувань за участю золотистого ретривера, чесапік-бей-ретривера, лабрадора та прямошерстого ретривера. Можливо, у них також є невелика кількість генів кокер-спанієля, ірландського сетера та робочих коллі, а також декількох різновидів порід шпіців. Раніше їх називали качиний собака літтл-рівер або ярмут-толлер.
Як і багато інших порід, новошотландський ретривер може страждати на різні спадкові захворювання очей, а також дисплазію кульшового суглоба та ліктя (суглобові захворювання можуть завдавати сильного болю та призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.
Дорослий толлер потребує багато повсякденного навантаження і повинен бути активним. Для цього собаки ідеально підходить все, що пов'язане з плаванням та доставанням.
Дієта вашого собаки повинна мати правильний баланс з усіх головних груп поживних речовин і включати постійне забезпечення прісною водою. Важливо регулярно оцінювати стан тіла, щоб перевірити, чи залишається ваш собака в ідеальній формі, а також не забувати годувати його принаймні двічі на день та згідно з рекомендаціями щодо призначеної для нього їжі.
Шерсть новошотландського ретривера (толлера) має середню довжину, є водостійкою з м'яким, щільним підшерстям. Шерсть потрібно регулярно розчісувати щіткою — достатньо буде декілька разів на тиждень; але під час линяння догляд потрібен більш ретельний. Час від часу потрібно привести до ладу довшу шерсть у них на лапах і вухах.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
