Сасекс-спанієль — це кремезний, міцний собака середнього розміру, з досить короткими і сильними лапами. Представники породи мають широку голову і насуплений, лукавий вираз морди.
Ці життєрадісні собаки, які легко адаптуються, можуть бути дуже розслабленими, хоча важливо, щоб ще в молодому віці їх познайомили з дітьми, іншими собаками, автомобілями тощо. Вони люблять полювання і іноді цікавляться цим більше, ніж будь-чим іншим, коли перебувають на вулиці, тому дресирування в молодості є необхідним. Час, вкладений у цю собаку, вартий зусиль, а результат — життєрадісний і відданий компаньйон.
Сасекс-спанієль існував ще на початку 1800-х років. Він представляє собою поєднання земляних спанієлів. Особливий інтерес до породи почався з містера Фуллера, землевласника з графства Сассекс, який утримував кілька порід спанієлів, зокрема сасекс-спанієля. Він розводив їх для роботи і володів породою протягом 50 років, до 1850-х. Напередодні Другої світової війни існувало мало сасекс-спанієлів, і вважається, що після війни залишилося лише 5. На щастя, у породи були віддані послідовники, які не дали їй зникнути, хоча її представників все ще небагато.
Сасекс-спанієль — як правило, відносно міцна порода, однак, як і багато інших порід, ці собаки можуть страждати дисплазією кульшового суглоба (стан, що може призвести до проблем з рухливістю) та захворюваннями хребетних дисків. Вони також схильні до інфекцій вуха.
Сасекс-спанієлі не повинні займатись фізичними вправами у молодому віці. Цим собакам потрібна стимуляція, або їм становиться нудно. Сільські собаки в глибині душі, дорослі сасекс-спанієлі потребують більше двох годин повсякденного навантаження.
Дієта вашого собаки повинна мати правильний баланс з усіх головних груп поживних речовин і включати постійне забезпечення прісною водою. Важливо регулярно оцінювати стан тіла, щоб перевірити, чи залишається ваш собака в ідеальній формі, а також не забувати годувати його принаймні двічі на день та згідно з рекомендаціями щодо призначеної для нього їжі. У цієї породи відзначалися випадки здуття живота. Мінімізувати ризик виникнення таких симптомів допоможе більш часте годування меншими порціями.
Як правило, розчісування щіткою або гребінцем потрібне декілька разів на тиждень. Слід підтримувати чистоту вух і регулярно перевіряти їх на наявність сторонніх предметів. Потрібно підстригати шерсть навколо подушечок лап, а також перевіряти, чи немає між кігтями насіння трави.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
