Тибетський спанієль — це маленький собака, трохи більший в довжину, ніж у висоту. У нього шовковиста шерсть середньої довжини, гладенька на морді, пачоси на вухах, тильній стороні кінцівок та хвості. Пси мають більш густу шерсть і «гриву» на шиї та плечах.
Тибетський спанієль — активний, пильний маленький собака, який цурається незнайомців і абсолютно відданий своїм близьким. Він має веселу вдачу, але цілком незалежну маленьку душу. Однак він не любить, щоб його занадто довго розлучали з родиною, і може багато гавкати, коли виконує обов'язки сторожа.
Країна або континент походження: Тибет
Виведена ченцями для охорони монастирів Тибету, порода собак тибетський спанієль ніколи не відносилася до рушничних спанієлів. Але, можливо, отримала назву на честь іграшкових спанієлів, оскільки цих собак вручали в якості дипломатичних подарунків королівським та знатним особам, для яких він став улюбленим компаньйоном. Протягом століть тибетський спанієль піднімався на стіни монастиря, щоб пильнувати та попереджати ченців при наближенні якихось людей. І навіть у сучасному домі «тіббі» часто шукає високу точку для огляду, щоб нібито виконувати роль сторожа.
Найпоширенішим захворюванням, на яке страждає тибетський спанієль, є спадкова хвороба очей, тому перед селекцією важлива перевірка зору.
Тибетському спанієлю потрібно близько години повсякденного навантаження. Переконайтесь, що ваш сад безпечний, і регулярно перевіряйте огорожі, оскільки ця порода є відомим копачем!
Маленькі собаки мають швидкий метаболізм, а це означає, що вони дуже швидко спалюють енергію. При цьому через свої маленькі шлунки вони повинні їсти небагато, але часто. Для малих порід спеціально розробляється харчування з належними рівнями ключових поживних речовин і шматочками меншого розміру, які підходять для їхнього невеликого рота. Це також сприяє жуванню і покращує травлення.
Подвійна шерсть складається з рясного, щільного підшерстя та довгої, шовковистої верхньої шерсті. Шерсть необхідно розчісувати щіткою або гребінцем декілька разів на тиждень, при цьому особливу увагу слід приділяти пачосам, які схильні до заплутування.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
