Веймаранер — одна з найвизначніших порід зі сріблясто-сірою гладкою короткою шерстю. Веймаранер — найвища з мисливських порід. Ці собаки витончені, швидкі й витривалі. Існує дві різновиди: короткошерсті та довгошерсті, останній зустрічається рідше.
Веймаранери — це універсальні собаки, які люблять сімейне життя. Вони доброзичливі та енергійні, і завдяки своїй пильності чудові охоронці. Ці собаки мають дуже сильний характер, тому це не ідеальна порода для власника-початківця. Але якщо у вас є досвід і ви можете соціалізувати, дресирувати та давати йому навантаження, веймаранер стане дуже вдячним компаньйоном.
Країна походження: Німеччина
Представник породи веймаранер зображений на картині Ван Дейка на початку 1600-х років. Вважається, що порода походить від собак, схожих на німецького короткошерстого пойнтера, причому в перших схрещуваннях використовували бладгаунда, а також одного або декілька різних швайсхундів. Порода отримала свою назву при дворі Карла Августа, великого герцога Веймарського. Колись представники цієї породи полювали на велику дичину, вовків, диких кішок, оленів, гірських левів та ведмедів тощо. Коли велика дичина вже зникла з Європи наприкінці 1800-х років, веймаранери стали рідкісною породою. Однак завдяки селекції вони почали полювати на дрібну дичину та на птахів.
Як і у багатьох порід, у веймаранера може зустрічатися дисплазія кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю), і тому перед розведенням слід проводити обстеження стегон. Як і багато інших великих порід, вони схильні до деяких захворювань кісток, серцевих захворювань та специфічного стану шлунка (заворот шлунка).
Веймаранерам потрібні регулярні довгі прогулянки, щоб у будинку вони поводилися спокійно. Якщо вони недостатньо тренуються, вони можуть завдати шкоди та стати нещасними. Вони люблять плавати та діставати речі, і обидва ці заняття повністю займають їхній розум. Дорослий веймаранер потребує більше двох годин повсякденного навантаження разом із постійними тренуваннями.
У порівнянні з собаками менших порід собаки великих порід не тільки мають підвищений апетит, але й потребують збалансованого раціону з різних поживних речовин, що містить мінерали і вітаміни. Веймаранери мають схильність до здуття і проблем з шлунком; якщо годувати їх частіше, але меншими порціями, це допоможе мінімізувати цей ризик.
Короткошерстий собака породи веймаранер є однією з найпростіших порід у догляді. Такого собаку легко тримати в чистоті, і він потребує дуже мало грумінгу. Навіть коли собака бігає в найбільш багнистих полях, бруд, здається, просто сам опадає з нього, і вам залишається усього лиш «відполірувати» його шерсть! Але більш рідкісний довгошерстий підвид з шерстю довжиною 2,5–5 см і пачосами таки потребує більшої уваги. Собак слід регулярно розчісувати щіткою і гребінцем. Слід регулярно перевіряти їхні вуха, щоб переконатися, що там немає інфекції.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
