Шотландський сетер — великий собака з широкими грудьми та мускулистими лапами; він сповнений елегантності та гідності, які поєднуються із силою та очевидною здатністю полювати годинами.
Це ніжний і чутливий собака, який може стати прекрасним компаньйоном, якщо йому дати необхідне фізичне навантаження. У протилежному випадку він може стати досить гіперактивним. Комунікабельний та доброзичливий, шотландський сетер відданий своєму власникові, але може знадобитися кілька хвилин, щоб прийняти незнайомців. Слід пам'ятати, що шотландський сетер більш вольовий, ніж інші мисливські породи, і потребує постійного дресирування.
Країна або континент походження: Шотландія
Відомості про шотландських сетерів сходять до 1620 року; тоді вони були відомі як «чорно-жовто-коричневі собаки». Своїм походженням вони зобов'язані іспанському пойнтеру та різним першим спанієлям. Свою назву порода отримала завдяки 4-му герцогу Гордон, який задумав офіційно поселити породу у своєму замку в місті Банффшир, Шотландія, у 1827 році. Шотландський сетер — єдиний шотландський рушничний собака, виведений спеціально для полювання на диких птахів, особливо на тетеревів. Шотландські сетери більш витривалі, ніж інші мисливські породи, тому вони добре полюють на болотах і, як відомо, приносять додому більше птиць, ніж інші лягаві, хоча полювання на полі може зайняти більше часу.
Як і багато інших порід, шотландський сетер може страждати на спадкові захворювання очей та дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.
Цей сильний і витривалий собака має репутацію найпрацьовитішого та найдовшого рушничного собаки. Домашньому вихованцю треба багато повсякденного навантаження, щоб він був здоровим і щасливим — дві години на день для дорослого собаки. Бажано залучити їх до якоїсь діяльності, де вони матимуть змогу проявити свій мисливський інстинкт, наприклад, тренування для пошуку запахів та польові випробування.
У порівнянні з собаками менших порід собаки великих порід не тільки мають підвищений апетит, але й потребують збалансованого раціону з різних поживних речовин, що містить мінерали і вітаміни. Шотландські сетери мають схильність до здуття і проблем зі шлунком; якщо годувати їх частіше, але меншими порціями, це допоможе мінімізувати цей ризик.
Шотландський сетер є напівдовгошерстою породою, тому потребує регулярного розчісування щіткою і гребінцем принаймні двічі на тиждень. Також регулярно слід чистити вуха, оскільки вони довгі і обвислі, а такий тип блокує доступ повітря і може приводити до виникнення інфекцій.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
