Ваш улюбленець - наше натхнення.

Померанський шпіц

Лагідний маленький померанський шпіц випромінює характер і дружелюбність. Найменші з порід шпіців, вони виглядають майже як мініатюрні лисиці, з шерстю, яка складається з довгих, прямостоячих волосків і густого підшерстя, що надає їм вигляду клубка пуху.

Окрім привабливого вигляду, померанський шпіц також має чарівну особистість, завжди посміхається та смішить своїх друзів-людей. Отже, якщо вам потрібен активний і жвавий компаньйон, то не шукайте далі, померанський шпіц вам ідеально підійде.

Важливо знати
  • Собака підходить для недосвідчених господарів
  • Потрібна базова підготовка
  • Любить легкі прогулянки
  • Любить гуляти півгодини на день
  • Іграшковий собака
  • Деяка слинотеча
  • Потребує розчісування щодня
  • Не гіпоалергенна порода
  • Дуже галаслива собака
  • Сторожова собака. Гавкає і попереджає
  • Чудово ладнає з іншими домашніми тваринами
  • Чудовий сімейний пес

Зовнішній вигляд померанського шпіца

Однією з найбільш унікальних характеристик померанського шпіца є його об’ємний хвіст, прикрашений довгою шерстю, який скручується над спиною й робить собаку ще більше схожою на маленьку кульку пуху.

Якщо говорити про шерсть, забарвлення померанського шпіца досить різноманітне, від рудого та червоного, які є найпоширенішими, до блакитного, білого або строкатого забарвлення (тобто білий із плямами багатьох інших кольорів).

Характер померанського шпіца

Це жваві та енергійні маленькі собаки, які дуже віддані своїй родині, хоча зазвичай прив’язані до однієї людини. Померанським шпіц полюбляє, коли за ним доглядають і коли він проводить час зі своїм улюбленим господарем, але важливо, щоб він мав можливість бути «справжнім собакою». З них виходять чудові сторожові собаки, оскільки вони досить галасливі й попередять про все незвичайне — або взагалі про все! Незважаючи на їх лагідний і ласкавий характер і напрочуд захоплене ставлення до життя, потрібно бути обережними, оскільки під шерстю вони крихітні й досить крихкі.

Країна походження: Німеччина

Як би малоймовірно це не здавалося, померанський шпіц (або «поми») майже напевно походить від арктичних їздових собак і, ймовірно, пов’язана з вольфшпіцем, норвезьким елкгаундом і самоїдом. Ця маленька домашня собака була навмисно виведена шляхом поступового зменшення розміру, хоча, коли вони прибули до Великої Британії з німецькою королевою Шарлоттою, вони дуже відрізнялися від помів, яких ми знаємо сьогодні, — мали білий колір і набагато більшу вагу (9-14 кг).

Незабаром порода стала популярною, особливо серед королівських осіб, тому, коли королева Вікторія відвідала Флоренцію та побачила там набагато менші варіації породи, вона привезла їх із собою додому. Королева продовжила розводити їх і показала їх у Крафтсі 1891 року, де (не дивно!) вони отримали винагороду як найкраща порода. У роки після її смерті 1901 року продовжувалося селекційне розведення собак меншого розміру, доки не була виведена крихітна собака, яку ми знаємо сьогодні, а особини більших розмірів повністю зникли з Великої Британії.

Померанські шпіци дуже невибагливі у своїх потребах і дуже задоволені короткими прогулянками або пробіжкою в саду зі своїми власниками. Однак вони можуть пройти значну відстань, перш ніж втомитися.

Мініатюрні собаки мають швидкий метаболізм, а це означає, що вони дуже швидко спалюють енергію. При цьому через свої маленькі шлунки вони повинні їсти небагато, але часто. Для малих порід спеціально розробляється харчування з належними рівнями ключових поживних речовин і шматочками меншого розміру, які підходять для їхнього невеликого рота. Це також сприяє жуванню і покращує травлення.

Померанські шпіци можуть жити практично в будь-якому будинку, оскільки їм не потрібно багато місця. Їм необхідний доступ до відкритого простору для щоденних прогулянок і туалету (зокрема для того, щоб успішно привчити їх до туалету, вам потрібно мати можливість виводити їх дуже часто).

Отже, незалежно від вашого способу життя та умов проживання, померанський шпіц завжди почуватиметься як удома, незалежно від простору. Навіть якщо у вас немає великого двору, в якому собака може бігати, якщо ви виводите її на прогулянку кілька разів на день, вона буде задоволена та вдячна.

Крихітні собачки мають швидкий метаболізм, тобто вони спалюють енергію з високою швидкістю, хоча через маленький шлунок вони повинні їсти невеликими порціями й часто. Спеціально розроблені корми для дрібних порід собак містять відповідні рівні основних поживних речовин і мають менший розмір гранул для меншої ротової порожнини. Це також стимулює жування та покращує травлення.

За умови правильного харчування та регулярних фізичних вправ середня тривалість життя померанського шпіца може досягати 16 років. Є навіть свідчення того, що поми живуть більше 20 років.

Померанські шпіци мають довгу шерсть із густим підшерстям, незважаючи на свої крихітні розміри. Їм дуже корисний щоденний грумінг, але зазвичай померанські шпіци потребують грумінгу двічі на тиждень для запобігання ковтунів шерсті та кращого самопочуття. Шерсть можна легко пошкодити тонкими гребінцями або жорсткими щітками, тому ідеальним є гребінець із широкими зубцями. Час від часу необхідно підстригати шерсть навколо лап.

Цих крихітних собачок легко недооцінити, але вони на диво легко піддаються дресируванню та люблять працювати зі своїм господарем. Відомо, що померанські шпіци успішно змагаються в міні-аджиліті, а також навчаються різним трюкам. Як мінімум їх слід навчити ходити в упряжі та відповідати на кликання (але вони зазвичай не тікають далеко від свого власника). Як і у багатьох крихітних порід, привчання до туалету може потребувати більше часу, ніж у великих порід собак.

Незважаючи на те, що померанський шпіц доброзичливий і ладнає з усіма, він занадто делікатний для активних молодих сімей або тих, що ведуть бурхливий спосіб життя. Однак він добре почуватиметься в сім’ї, що має старших вихованих дітей.
Хоча традиційно вважають, що багато собак добре спілкуються з дітьми, усіх собак і дітей потрібно вчити ладнати, поважати одне одного та безпечно проводити час разом. Незважаючи на це, собак і маленьких дітей ніколи не можна залишати наодинці, а дорослі повинні контролювати всі взаємодії між ними.

Померанський шпіц: цікаві факти

  • Коли померанські шпіци вперше потрапили до Великої Британії, вони були справжніми собачими супермоделями того часу. Художник Гейнсборо був особливо захоплений породою померанського шпіца і зобразив їх на кількох полотнах. Можливо, це стало причиною їхньої популярності, особливо серед аристократії.
  • На цьому зв’язок породи з мистецтвом також не закінчується: у Моцарта був померанський шпіц на ім’я Пімперль, якому композитор присвятив арію, а Мікеланджело тримав померанського шпіца біля себе, коли розписував стелю Сикстинської капели.
  • Два померанських шпіци пережили затоплення Титаніка 1912 року.
  • Однією з найвідоміших собак в Інтернеті був померанський шпіц на ім’я Бу. Коли він помер у січні 2019 року, у нього було 16 мільйонів шанувальників у Facebook.
  • Померанські шпіци мають найменшу кількість цуценят, зазвичай 2–3 цуценят на один послід.


Часті питання

Померанський шпіц — хороша собака?
Померанські шпіци — чудові домашні улюбленці, адже вони дуже грайливі, розумні, прагнуть догодити та люблять увагу.

Чи гавкотливі померанські шпіци?
Так, померанські шпіци доволі часто гавкотливі.

Чи спокійні померанські шпіци?
Так, померанські шпіци можуть бути спокійними й невимушеними, особливо у старшому віці.

Що слід знати, перш ніж завести померанського шпіца?
Серед іншого, важливо знати, що померанські шпіци дуже енергійні й азартні, тому вам як власнику доведеться витрачати багато часу та зусиль, щоб тільки не відставати від них.