Елегантний ірландський тер’єр середнього розміру має шерсть червоного, червоно-пшеничного або жовто-рудого відтінків. Ірландський тер’єр – ласкава собака, яка любить увагу і іноді може бути трохи вольовою. Але вони чудові, грайливі компаньйони, які чудово ладнають з дітьми.
Країна або континент походження: Ірландія
Порода собак ірландський тер'єр походить з регіону Корк. Вважається, що це одна з найдавніших корінних порід Ірландії, представники якої виконують роль сторожового собаки та борються з гризунами. Колись його називали ірландським червоним тер'єром, щоб уникнути плутанини між іншими породами ірландських тер'єрів. Також прізвисько цього собаки «Червоний диявол», а за часів Першої світової війни він також служив листоношею — передавав повідомлення. Точне його походження невідоме, але він, мабуть, походить від стародавнього чорно-коричневого тер'єра.
Ірландський тер'єр — це зазвичай міцна і здорова порода. У них зустрічається спадкова хвороба під назвою гіперкератоз, коли подушечки стоп розтріскуються, але завдяки селекції зараз ця хвороба зустрічається рідко.
Потрібне повсякденне навантаження на годину. Якщо ваш собака свариться з іншими, тоді тримайте його на повідці у громадських місцях, щоб переконатись, що він не заважає. Спробуйте продовжувати займатися без повідця в районах, де він не зустрінеться з іншими собаками.
Дієта вашого ірландського тер'єра повинна мати правильний баланс з усіх головних груп поживних речовин і включати постійне забезпечення прісною водою. Крім цього, важливо регулярно оцінювати стан тіла, щоб перевірити, чи залишається ваш собака в ідеальній формі, а також не забувати годувати його принаймні двічі на день згідно з рекомендаціями щодо призначеної для нього їжі.
Груба, жорстка верхня шерсть є прямою і лежить плоско. Також є м'якше і щільніше підшерстя. Необхідно розчісувати щіткою декілька разів на тиждень, а також робити стрипінг шерсті (мертва шерсть вищипується) два-три рази на рік.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
